Доки народні обранці вирішували долю законопроєкту про біологічне батьківство в разі загибелі військовослужбовця, більшість приватних медичних закладів продовжували зберігати кріоконсервовані репродуктивні клітини наших захисників, до того ж – безкоштовно. Як зауважує власник мережі медичних центрів, професор ТНМУ Стефан Хміль, жодний законопроєкт не може зупинити бажання лікарів-репродуктологів зберегти репродуктивний потенціал і допомогти тим, хто захищає Україну та хоче батьківства.
– Стефане Володимировичу, знаю, що ви пішли значно далі у цьому питанні.
– З початком війни наші клініки в Тернополі та Львові почали добровільно кріоконсервувати репродуктивні клітини, а відтак започаткували соціальний проєкт для військових щодо відродження української нації. Фактично з весни 2022 року в рамках цієї соціальної ініціативи ми проводимо й безкоштовне екстракорпоральне запліднення, а також замороження біологічного матеріалу, тобто сперматозоїдів та яйцеклітин, й надалі це робитимемо.
– Пригадуєте перші дні повномасштабного вторгнення?
– Як і для кожного з нас, ранок 24 лютого 2022 року став для мене переломним моментом у житті. Оговтавшись від першого шоку, я одразу прийняв рішення, що наші клініки продовжать свою роботу, попри все. Ми знаходимося в більш безпечній частині України, тому мали змогу прийняти всіх, хто потребував допомоги.
Найперше треба було прихистити колег. Репродуктивним клінікам, що були в зоні ризику, ми надали приміщення для роботи та розмістили їх кріобанки, бо цей генетичний скарб треба було зберегти понад усе. У зоні ризику опинилися й пацієнти, бо протокол ЕКЗ зупинити неможливо, якщо пацієнтці вже розпочали процедуру стимуляції. Тому наші фахівці приймали клієнтів з усіх куточків країни й ми були на постійному зв’язку з їхніми лікарями та продовжували лікування.
– Демографічна ситуація в Україні викликає занепокоєння. Як вважаєте, чи вдасться збільшити народжуваність?
– Ситуація не просто складна, ми на межі демографічної катастрофи. Про це дедалі частіше твердять і соціологи. Демографічна криза, що триває вже 30 років, особливо загострилася з початком великої війни. Торік в Україні народилося лише 187 000 дітей, в той час, коли 2012 року – 520 000. За десять років війни народжуваність впала у 2,7 рази. В Україні зараз найнижчий коефіцієнт фертильності – у середньому лише 0,7 дитини на 1 жінку. Націю вважають вимираючою, якщо цей коефіцієнт менший за 1,2. А для відродження нації він має бути не нижчим за 2,2. Ось така невтішна статистика, а для мене як лікаря-репродуктолога це взагалі страшні прогнози. Про відновлення генофонду нації складно мовити в умовах війни, особливо, коли проблема безпліддя стає більш поширеною у світовому масштабі. Тому ми й прийняли рішення запровадити соціальний проєкт на підтримку наших захисників. Він прижився й повноцінно діє вже майже два роки в мережі наших медичних центрів «Клініка професора Стефана Хміля».
– Безкоштовне екстракоропоральне запліднення для військовослужбовців. Чи не заважка ця ноша для приватної клініки?
– Про це часто запитують колеги з інших медичних закладів, але в мене універсальна відповідь: «Я – українець. І хочу брати участь у відродженні української нації. Якщо я можу якось допомогти тим, хто нас з вами захищає, то чому б ні?». Звісно, це був доволі ризикований крок, але я зважився, бо це мій поклик душі.
Соціальний проєкт на підтримку наших захисників, що діє в мережі наших клінік, містить стовідсоткову знижку на програму лікування безпліддя ЕКЗ + ICSI. Цей напрямок є найбільш фундаментальним. У його втілення ми вкладаємо найбільше часу, сил і коштів. Утім, повноцінно діють й інші напрямки, а саме безкоштовна кріоконсервація та зберігання біологічного матеріалу чоловіків і жінок.
Чому саме екстракоропоральне запліднення? ЕКЗ – це одна з методик допоміжних репродуктивних технологій, яку застосовують лікарі-репродуктологи задля лікування безпліддя. Процедуру запліднення проводять ембріологи в умовах спеціальної лабораторії, поза організмом матері. У народі ЕКЗ часто називають штучним заплідненням, але я дуже хочу, аби наші люди краще розуміли, що процедура екстракоропорального запліднення це не щось «штучне», неприроднє та заборонене. У сучасному світі цим користуються дедалі частіше й ця методика зарекомендувала себе як дуже ефективна, більш вивчена та доступна. Насамперед допомоги профільних спеціалістів потребують ті пари, в яких виникли труднощі із зачаттям, а нині – це кожна п’ята подружня пара в Україні. Особливо гостро ця проблема постає на тлі повномасштабного вторгнення та демографічної кризи в Україні. Під час війни люди переживають стрес, а хронічний стрес знижує фертильність, спричиняє гормональні порушення, посилений викид гормонів стресу та порушення вироблення гормонів-регуляторів репродуктивної системи, які необхідні для того, щоб вагітність настала. Люди можуть відкладати вагітність на «після перемоги», але потім може додатися й віковий чинник. Тому краще не займатися вичікуванням і самолікуванням, а звертатися до фахівців вже й тепер.
– «Народити від коханого, який загинув на війні». Чи часто з’являються такі запити?
– Починаючи з 2014 року, а особливо зараз, після початку повномасштабного вторгнення, люди стали частіше звертатися до репродуктологів з приводу кріоконсервації біологічного матеріалу. Бійці ЗСУ звертаються в репродуктивні клініки, медичні центри, відділення лікарень з таким запитом як кріоконсервація сперматозоїдів та яйцеклітин. Багато чоловіків і жінок перед відправленням на військову службу здають для замороження біологічний матеріал і продовжують воювати з упевненістю, що умови війни не стануть на заваді планам і мріям про поповнення сім’ї та продовження роду.
– Організувати такий масштабний соціальний проєкт – справа не з легких. Чи маєте підтримку держави, меценатів, громадськості?
– Найважче було на старті, коли ми зіткнулися з усілякими труднощами та перешкодами. Зі зростанням попиту, почали шукати підмогу на різних етапах – від інформаційного поширення до можливості співфінансування. Впродовж усього часу всі програми екстракоропорального запліднення, а наразі їх вже 275, здійснювалися за рахунок клініки. Вдвічі більше було кріоконсервацій біологічного матеріалу. До слова, 520 захисників заморозили сперматозоїди, які зберігаються у кріобанку клініки у спеціальних дьюарах. Окрім цього, ми все-таки залучилися підтримкою ззовні для реалізації цього напрямку. Хочу висловити подяку нашому ректорові, професору Михайлові Михайловичу Корді, бо завдяки тісній співпраці нашого медичного центру з ТНМУ ми додатково отримали чотири дьюари та за донорські кошти провели 71 безкоштовне обстеження чоловіків і кріоконсервацію їхніх сперматозоїдів з безкоштовним збереженням матеріалу протягом року. Фінансовим донором щодо збереження репродуктивних клітин воїнів-захисників України виступила благодійна організація «Eye care for Ukraine» (США). Окрему подяку висловлюю директорові доброчинної організації пану Брайану Тру за всебічне сприяння.
Зараз клініка готова продовжити зберігання цих статевих клітин за власний рахунок, а дьюари із замороженим біологічним матеріалом продовжують перебувати в нашому кріобанку.
Хочу донести до широкої аудиторії й таке: у питаннях відновлення та збереження генофонду нації ми маємо бути єдині. Саме тому важливо долучати державний та недержавний шляхи фінансування, створювати благодійні фонди, регіональні програми, запроваджувати соціальні проєкти. Маємо бути готові до роботи в будь-яких умовах. Але для цього нам потрібна поміч з боку держави, колег з Європи й інших країн світу та, певна річ, врегульоване законодавство.
Маю щире бажання допомогти якомога більшій кількості українців. Проте ще дужче хочу, аби війна закінчилася нашою перемогою у найшвидші терміни. Ми віримо в ЗСУ та продовжуємо їх підтримувати – незламною вірою та молитвами, інформаційним поширенням у соціальних мережах, матеріально за допомогою пожертвувань у доброчинні фонди, долученням до волонтерських зборів. Наразі не ставимо кінцевого терміну для проєкту. Доки маємо змогу та є потреба – допомагаємо. До слова, саме під час підготовки статті та верстання цієї газети народила двійню вдова захисника України. Ще один маленький крок до відродження нашої нації. Саме тому для нас важливо активно поширювати інформацію про наш проєкт серед українців.
– Не кожен зважиться на таку соціально відповідальну ініціативу, особливо в часи війни. Готові й надалі підтримувати наших захисників?
– Так. У сучасних реаліях важко планувати майбутнє, адже ніхто з нас не впевнений у тому, що буде завтра, але я переконаний, що навіть війна не може стати на заваді нового життя. Більше того, вірю в щасливе майбутнє України!!!
Вам відоме моє життєве кредо? «Розвивайтеся тут – в Україні». Це та фраза, яку я найчастіше повторюю в різних ситуаціях. Особливо актуальною для мене вона стала в час війни. Ми повинні розуміти, що попереду нашу країну чекає глобальна криза – в демографії, економіці, політиці тощо. Тому нам варто шукати способи, щоб наші люди жили та працювали тут, бо й в Україні є можливість розвиватися. В нас є галузі, де ми працюємо на рівні європейських стандартів: репродуктивна медицина, стоматологія, пластична хірургія, косметологія, офтальмологія, кардіохірургія та інші. Можна вчитися за кордоном, оволодівати навичками, запозичувати від іноземних колег усе нове та корисне та повертатися, щоб впроваджувати сучасні технології, по-новому організовувати лікувально-діагностичний процес. Результат обов’язково буде! Я порушив це питання, зокрема в медицині, але воно стосується всіх сфер нашого життя. Як приклад, можна навести ще один, зреалізований наприкінці минулого року мій бізнес-проєкт – «Сучасна клініка репродуктивної медицини професора Стефана Хміля». Серед основних напрямків медичного закладу – діагностика та лікування всіх форм жіночого та чоловічого безпліддя із застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій, ультразвукове обстеження на апаратах експертного класу, амбулаторне ведення вагітності, прийом вузькопрофільних спеціалістів. Один з потужних напрямів – хірургія одного дня.
Масштабування медичного центру продовжується й попереду відкриття ще двох поверхів, розширення спектра послуг, залучення до команди нових спеціалістів. У нас є досвід і необхідні технології, аби допомагати пацієнтам з безпліддям різної складності, від найпростіших випадків до таких, що вимагають індивідуального підходу. Практично усім, хто до нас звертається, можемо допомогти стати щасливими батьками. В таких умовах зможемо допомагати ще більшій кількості людей, проводити ще більше соціальних ініціатив і маленькими кроками наближати щасливе майбутнє України. Вірю в це всім серцем! Цією вірою живе кожен у нашій команді! Відродимо Україну разом!
Лілія ЛУКАШ